Specifying the assessment of translators’ professional competences in the curriculum
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.281-291Анотація
The article focuses on assessing the professional competences of students majoring in translation and its reflection in the curriculum. Training in translation is, unfortunately, often treated in the same way as teaching a foreign language. The author distinguishes between translation as a professional activity and linguistic (or pedagogical) translation. The latter is only used in the process of studying foreign languages as a way of practising linguistic patterns and constructions. This paper specifies the requirements that translators-to be have to master during their studies. Special attention is paid to the errors caused by poor mastery of translator’s competences. This work describes the skills students have to master to become professional translators. Furthermore, provisional stages of translation are analysed in detail: the pre-translation analysis, the rewording stage, and the post-translation analysis. The author substantiates that even if pre-translation analysis occurs prior to translation, and the post-translation analysis follows it, the activity between these stages is not a linear sequence. Translation is a creative process and elements of one stage can occur at other stages in case a text segment is reinterpreted or needs further analysis / explanation. The mastery of translation can be checked both orally and in written form as a kind of ongoing monitoring and intermediate control. However, the main kind of class activity is written translation done at home and its discussion in the group. It is suggested that knowledge of thematic vocabulary, though obligatory, cannot serve the ground for giving a student a higher mark unlike insufficient or lack of thematic vocabulary knowledge that can lower the mark. The conclusion is drawn that students’ professional skills are to be assessed comprehensively based on the translation of a coherent text.
Keywords: curriculum, professional competences, pedagogical translation, pre-translation analysis, post-translation analysis, ongoing monitoring, intermediate control.
Посилання
Гаврилова Е.В. Теория и практика оценки переводческих ошибок. Прагматико-смысловой подход. Проблемы перевода, языка и литературы. Серия «Язык. Культура. Коммуникация». 2014. Вып. 17. С. 8–21.
Гарбовский Н.К. Теория перевода: Учебник. Москва : Изд-во Московского университета, 2007. С. 514–537.
Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. Москва : Высшая школа, 1990. С. 227–246.
Сдобников В.В. Адекватность и эквивалентность как критерии оценки качества перевода. Информационно-коммуникативные аспекты перевода. 1997. Ч. 1. С. 109–125.
Сдобников В.В. Степень естественности перевода как критерий оценки его качества. Перевод и межкультурная коммуникация: материалы науч. конф. «Лингвистические основы межкультурной коммуникации» (Н. Новгород 14-15 ноября 2003 г.) Серия «Язык. Культура. Коммуникация». Вып. 4. Н. Новгород : Изд-во НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 2003. С. 132–144.
Сдобников В.В., Петрова О.В. Теория перевода: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – Москва : АСТ: Восток-Запад, 2006. С. 199–227.
Сдобников В.В. Проблема оценки качества перевода: коммуникативно-функциональный подход. Вестник Нижегородского государственного лингвистического университета. Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация». Вып. 1. Н. Новгород : Изд-во НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 2007. С. 74–81.
Шлепнёв Д.Н. К вопросу о типологии ошибок в переводе: целесообразность разграничения переводческих и лингвистических ошибок с точки зрения дидактики и практики перевода. Проблемы теории, практики и дидактики перевода: материалы II международной научной конференции. (Н. Новгород 13-15 апреля 2009 г.) Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация». Вып. 11. Н. Новгород : Изд-во ГОУ НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 2009. С. 46–48.
Lederer M. La traduction aujourd`hui – le modéle interprétatif. – Paris : Hachette, 1994. P. 133–138.
http://www.fgosvo.ru/uploadfiles/mo/20111123094149.pdf (accessed on: 25.06.2020). P. 10.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).