Лейтмотиви роману «Погляд Медузи» Сільві Жермен

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.229-239

Анотація

У запропонованій статті розглядається роман «Погляд Медузи» Сільві Жермен – один із ключових творів письменниці, яка належить до найбільш знакових у сучасній французькій літературі. Як і в усіх її попередніх романах та в більшості подальших, у цьому ключовим елементом літературної гри є функціонування різних лейтмотивів. Головною ж особливістю функціонування лейтмотивів у романі «Погляд Медузи» є як адаптація поширеного мотиву Горгони, так і увиразнення дитячого світу дитини (дівчинки). Стосовно творчості Сільві Жермен можемо говорити про «лейтмотивну свідомість» як щось виокремлене й самодостатнє, оскільки саме в структурі лейтмотивів думка розвивається певною мірою незалежно. В обраному романі спостерігається логічна фіналізація лейтмотивів очей, Бога, сну, тіла та ін., які зустрічаються в усіх попередніх творах Сільві Жермен та в більшості подальших. Мотив Горгони є дуже характерним для французької літератури, в контексті якої роман «Погляд Медузи» сприймається діалогічно. Поетика погляду Медузи у романі тягне за собою величезну традицію змістових трансформацій, є однією з модифікацій великого мотиву світової літератури. Тож лейтмотив погляду Медузи можна розглядати в контексті всієї французької літератури, фактично він і стає лейтмотивом лише в цьому контексті. Гастон Башляр розглядав погляд Медузи, як своєрідний комплекс, представлений у французькій літературі. На його думку, комплексом Медузи були перейняті твори Проспера Меріме, Жана Лескюра, Еліаса Льоннрота, Пьєра Емманюєля, Гюїсманса та ін. Характерним змістом комплексу Медузи у французькій літературі стає скам’яніння. Ненависний людожер у романі Сільві Жермен також скам’янів під поглядом маленької Люсі.

Ключові слова: лейтмотив, очі, Бог, тіло, сон.

Посилання

Жермен Сильви. Безмерность. – СПб.: «Амфора», 2003. – 221 с.

Жермен Сильви. Взгляд медузы. – СПб.: «Амфора», 2002. – 285 с.

Козловски Петер. Миф о модерне. Поэтическая философия Эрнста Юнгера. – Москва:Республика, 2002. – 234 с.

##submission.downloads##