Етимологічний шар концепту OLD AGE
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.216-225Анотація
Останні десятиліття характеризуються посиленням уваги науковців до проблем старіння та людей похилого віку. Метою аналізу у запропонованій статті є комплексне дослідження концептуалізації старості в англомовній картині світу. У статті представлено результати встановлення передконцептуальних засад OLD AGE шляхом визначення етимону та внутрішньої форми лексеми old age – імені концепту та її синонімів. Актуальність дослідження визначається зверненням до історичного розвитку вербалізованих концептів, що сприяє аналізу мови з точки зору її участі у когнітивній діяльності людини. Визначення етимології ключової лексеми дозволяє зрозуміти послідовність становлення семантичних ознак концепту. Об’єктом розвідки є концепт OLD AGE, вербалізований лексичними одиницями англійської мови. Предмет дослідження – особливості етимологічного розвитку номінативної лексеми old age, її синонімів та прикметника old, а також встановлення асоціацій, релевантних поняттю “старість”. Матеріалом слугували як теоретичні розробки сучасних лінгвістів, присвячені дослідженню етимології концептів та їхньому історичному розвитку, так і етимологічні словники англійської мови. Зроблено висновок про те, що встановлення етимології імені концепту передбачає проведення етимологічного лексикографічного аналізу засобів його мовного вираження. Поняття внутрішньої форми відображає образи та ідеї, які лежать в основі номінації, а внутрішня форма слова нерозривно пов’язана з його етимоном. Це дає змогу вивчити первинний смисл досліджуваних лексем і встановити етимологічний шар концепту. У результаті дослідження зроблено висновок, що етимоном лексеми old age (n) є значення “похилі роки”, в основі якого лежить негативна оцінка, яка, на нашу думку, і визначає внутрішню форму лексеми old age. Визначений етимологічний шар виступає складовою частиною змістового мінімуму концепту. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі поняттєвої складової концепту OLD AGE у різних типах дискурсу. Ключові слова: концепт, структура концепту, етимологічний аналіз, внутрішня форма, етимон, old age. Abstract. Recent years have been characterized by the rise of researchers’ attention to the problems of the elderly and the issues of ageing. The author of the present paper explores the complex and changing conceptualisation of old age and its discourses. The article focuses on the pre-conceptual basis of the concept OLD AGE in the English worldview. Firstly, the survey of the complex research methodology is presented that provides the basis for the research into the nature and structure of the concept as a multifaceted unit. This paper aims at describing the method of etymological analysis and its role in disclosing the primary content of the key lexeme and its synonyms, defining the etymological layer of the concept. The study of the historical development of verbalized concepts encourages not only the analysis of human language, but also the way it promotes cognition and helps understand the development of the concept’s semantic features. It is emphasized that etymological lexicographical analysis of lingual means used to verbalize the concept can disclose the etymon and the inner form of the key lexeme. The notion of the inner form discloses images and ideas taken as the basis of the naming process, which is believed to be closely related to the notion of the etymon. The earliest form (etymon) and historical changes in the semantic structure of the corresponding lexemes constitute preconceptual features of the OLD AGE concept. Furthermore, the direction in the concept development is considered to be determined by the inner form of the concept’s name which can help trace its etymology. According to etymological dictionaries, the lexeme old age dates back to the 14th century with the meaning “period of life of advanced years”. Research results show that the etymon of this lexeme is represented by the meaning “advanced years”, based on the temporal feature when old age is regarded as final of the life stages, thus contributing to its negative stereotypical evaluation. This might define the inner form of the lexeme old age. The findings of the analysis provide implications for further studies of the concept OLD AGE in different types of discourse.
Keywords: concept, the structure of the concept, etymological analysis, inner form, etymon, old age.
Посилання
Болдырев Н.Н. Оценочные категории как формат знания . Исследование типов знаний и проблема их классификации. Сб. науч. тр. М.–Тамбов : Издательский дом ТГУ им. Г. Р. Державина (2008): 25– 37.
Большой Энциклопедический словарь. 2000 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://evoc.ru/index.php?voc_id=1&letter= %DD&word_id=72840.
Бондаренко Є.В. «Еволюція поняття часу в англійській мові та у дискурсі». Дис. док. філол. наук. Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. 555 с.
Варбот Ж.Ж. Этимология: Русский язык. Энциклопедия. М. : Большая Российская энциклопедия; Дрофа, 1997. С. 643–647.
Воркачев С. Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М. : ИТДГК "Гнозис", 2004. 236с.
Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. М., 1984.
Карасик В. И. Языковые ключи. Волгоград : Парадигма, 2007. 520 с.
Колегаєва І.М. Конструювання номінативного поля концепту: етапи та одиниці. Записки з романо-германської філології. 2018 . № 1(40). С.121-127.
Манакін В.М. Внутрішня форма слова в аспектах зіставного мовознавства. Мовознавство. 2014. № 5. С. 35-44.
Маслов Ю.С. Введение в языкознание. Уч. для вузов. М. : Высш. шк., 1987. 272с.
Потебня А. А. Мысль и язык [Електронний ресурс].Режим доступу : http://crecleco.seriot.ch/textes/POTEBNJA-MiJaz/10.html.)
Потебня А.А. Слово и миф. М., 1989.
Потебня А. А. Эстетика и поэтика. М. : Искусство, 1976. 613 с.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля. К, 2006. 716 с.
Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования [Електронний ресурс]/Ю. С. Степанов. М. : Языки славянской культуры, 1997. 825 с. Режим доступу: https://rucont.ru/efd/191844.
Стернин И. А. Методика исследования структуры концепта. Методологические проблеми когнитивной лингвистики: научное издание. Воронежкий госудаственный университет, 2001. C. 58-65.
Шевченко И.С. Концепты этики в диахронической перспективе. Человек. Язык. Культура. Сб. науч. ст., посвящ. 60-летнему юбилею проф. В.И. Карасика. Сер. «Концептуальный и лингвальный миры» 2 К: Издат. дом Д. Бураго, 2013. Ч. 1. С. 472–480.
Шевченко І. С. Лексично втілені концепти: історичний вимір. Нова філологія. 2014. № 64. С.121-126 .
Collins English Dictionary and Thesaurus. Harper Collins Publishers, 1991. [Electronic resource]. Access : http://www.collinsdictionary.com.
Online Etymology Dictionary [Electronic resource]. Douglas Harper. Access: http://www.etymonline.com.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).