Особливості переносних значень іменників на позначення зла в сучасних французькій та українській мовах
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.121-131Анотація
Стаття присвячена зіставному дослідженню переносних значень іменників на позначення зла в сучасних французькій та українській мовах. Міжмовне зіставлення проводиться за допомогою методики формалізованого аналізу лексичної семантики на матеріалі суцільного аналізу лексикографічних джерел. Проведене дослідження дало змогу скласифікувати лексичні одиниці на позначення зла, виявити їхні спільні та відмінні якісні й кількісні характеристики в двох далекоспоріднених мовах. Досліджувані слова займають важливе місце в лексичній системі французької та української мов. Вони віддзеркалюють загальнолюдські поняття та водночас фіксують національно-специфічні ціннісні уявлення французів та українців про світ та їхнє буття в ньому. Семантичний аналіз переносних значень іменників на позначення зла в сучасних французькій та українській мовах показав, що словникові значення слів містять неекспліковану інформацію, безпосередньо пов’язану з особою й навколишнім середовищем, досвідом і специфікою її пізнавальної діяльності. При зіставленні досліджуваних груп лексики у французькій та українській мовах кількісні розходження превалюють над якісними. У досліджуваних мовах уявлення про форми реалізації зла, які вербалізуються переносними значеннями досліджуваних слів, частково збігаються. Таким чином, у обох мовах виділено групи іменників, що позначають психологічні, моральні та соціальні характеристики реалізації зла. Основні культурні відмінності спостерігаємо у ставленні французів та українців до рис характеру людини та обставин реалізації зла. Такі відмонності пояснюються неоднаковим способом пізнання світу, а також побудовою мовної картини світу. На формування досліджуваної лексики впливають як лінгвальні, так і екстралінгвальні чинники. Зміни, які відбуваються у лексичних значеннях іменників на позначення зла у французькій та українській мовах, можна пояснити динамікою цих мов та постійним розвитком їхньої структурної організації.
Ключові слова: переносне значення, формалізований аналіз, лексична семантика, лексична одиниця, якісні та кількісні характеристики, далекоспоріднені мови.
Посилання
Бартминский Е. Языковой образ мира : очерки по этнолингвистике. Москва : Индрик, 2005. 528 с.
Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу : монографія. Київ : Логос, 2004. Вид. 2-е, випр. і доп. 284 с.
Жайворонок В. В. Українська етнолінгвістика: Нариси. Київ : Довіра, 2007. 262 с.
Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства. Київ : Академія, 2006. 424 с.
Лучик А. А. Компонентний аналіз у зіставних дослідженнях лексичних одиниць. Сучасні дослідження з іноземної філології. Ужгород, 2009. Вип. 7. С. 258–262.
Онищак Г. В. Системно-структурна параметризація лексико-семантичної групи «Зло» в українській, англійській та французькій мовах : дис. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук. : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство». Київ, 2018. 360 с.
Приходько Г. І. Оцінний компонент в семантичній структурі слова. Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : КДПУ, 2005. Вип. 59. С. 145–152.
Русанівський В. М. Структура лексичної і граматичної семантики / відп. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наук. думка, 1988. 240 с.
Словник української мови : у 11 т. / І. К. Білодід та ін. Київ : Наукова думка. 1970–1980.
Фабіан М. П. Етикетна лексика в українській, англійській та угорській мовах : монографія. Ужгород : Інформаційно-видавниче агентство «ІВА», 1998. 255 с.
Фабіан М. П. Застосування процедури формалізованого аналізу лексичної семантики в зіставних дослідженнях. Проблеми зіставної семантики. Київ, 2011. Вип.10, ч. І. С. 202–207.
Athanasiadou A. Studies in Figurative Thought and Language. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2017. 327 p.
Dancygier B., Sweetser E. Figurative Language. Cambridge : CUP, 2014. 242 p.
Fabian M. P. Comparative Research of Etiquette Nouns in English, Ukrainian and Hungarian. Development of Philology and Linguistics at the Modern Histirical Period: Collective Monograph. Lviv-Torun: Liha Pres, 2019. P. 161–179.
Fabian M. P. Lexical Semantics: New Approach to Its Study. Journal of Interdisciplinary Philology (1-2). Žilina : Univ. of Žilina Publ.House, 2013. P. 5–12.
Fabian M. P. Structural Approach to the Study of Meaning (on the material of adjectives in modern Ukrainian). Philosophy of Language and New Trends in Translation Studies and Linguistics: Collective Monograph. Lviv-Torun: Liha Pres, 2019. P. 34–51.
Goddard C., Wiezbicka A. Words and Meanings. Lexical Semantics across Domains, Languages and Cultures. UK : Oxford Uniersity Press, 2014. 314 p.
Grand Larousse de la Langue Française : en 7 vol. / sous la direction de L. Gilbert, R. Lagane, G. Niobey, avec le concours de H. Bonnard, L. Casati, A. Lerond. Paris : Larousse, 1986. 6528 p.
Philip G. Colouring Meaning : Collocation and Connotation in Figurative Language. Amsterdam / Philadelphia : John Benjamins Publishing, 2011. 232 p.
Wierzbicka A. Cross-Cultural Pragmatics : The Semantics of Human Interaction. Berlin : Mouton de Gruyter, 2003. 501 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).