Лексичний код жанру літератури жахів у світлі сучасних перекладознавчих розвідок
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.46-55Анотація
Стаття присвячена дослідженню лексичних особливостей жанру літератури жахів у сучасних перекладознавчих студіях. Окреслено функціонування лексичного коду в межах жанру літеру тари жахів, а також виокремлено поняття жанротвірного регістру, елементи якого об’єднуються в концептуальні групи. Трьома головними концептами, що мовно об’єктивуються у творах жанру, є концепти СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА. Концепт СМЕРТЬ реалізується за допомогою когнітеми тварини, що пророчать смерть та когнітеми мертве тіло; концепт ЖАХ мовно об’єктивується когнітемами захоронення й фізична слабкість; концепт ОГИДА – когнітемами скалічене й понівечене людське тіло та його органи й кров. Метою цієї статті є виокремлення домінантних перекладацьких стратегій у відтворенні мовної об’єктивації згаданих вище концептів. Концепти являють собою частину мовленнєво-розумової діяльності, яка уможливлює трансляцію вже накопиченого знання в принципово нову ситуацію. Лексичний код жанру нерозривно пов'язаний з предметно-логічним, тематичним, емоційним, образним, сюжетно-композиційним та ідейним рівнями. Текст перекладу переносить концепт у нове середовище і залежно від образних функцій та асоціативних зв’язків, які він породжує, зберігає або змінює свій образний код. Романи жахів апелюють до емоційного складника, адже викликають незліченну кількість емоцій у підсвідомості читача. Емотивна спрямованість досліджуваного жанру диктована і його естетичною функцією, фокусованою на завданні розважити реципієнта. Категоризуючись, емоції утворюють на ментальному рівні свідомості емоційну концептосферу, компонентами якої є емоційні концепти. Багатогранність, образна і смислова насиченість, а також лінгвальна своєрідність концепту реалізується за допомогою когнітем, які розширюють межі концепту в художньому творі. Наявність сукупності когнітем дозволяє говорити про структуру концепту як цілісного, реконструйованого в процесі лінгвокогнітивного аналізу утворення.
Ключові слова: перекладацька стратегія, відтворення жанрових особливостей, когнітема, концептуальна група, жанротвірний регістр, художній переклад.
Посилання
Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язик : учебник для вузов. М. : Флинта : Наука, 2006. 384 с.
Аскольдов С. А. Концепт и слово. Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Москва : Academia, 1997. С. 267–279.
Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике язика. Воронеж : ВГУ, 1996. 104 с.
Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Филологические науки. №1. Москва : МГУ, 2001. С. 64–72.
Воробйова О. П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях. Мова. Людина. Світ: До 70-річчя проф. М. П. Кочергана: збірник наукових статей. Киів : Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 72−86
Воробйова О. П. Когнітивний аспект зіставної семантики художнього тексту. Проблеми романо-германської філології. Ужгород, 2000. С. 208–211.
Галеева Н. Л. Основы деятельностной теории перевода. Тверь : Твер. гос. ун-т, 1997. 80 с.
Дребенева С. И. Способы языковой реализации концепта «смерть» в лирике Г. Бенна: дис. … канд. филол. наук: спец. 10.02.04 . Самара, 2010. 238 с.
Заломкина Г. В. Поэтика пространства и времени в готическом сюжете: дисс. … канд. филол. наук: спец. 10.01.08. Самара, 2003. 224 с.
Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с. 11. Коляденко О. О. Концептуалізація емоції страху (за матеріалами асоціативного експерименту). Наукові праці Кам’янець-Подільського нац. ун-ту ім. І. Огієнка : Філологічні науки. 28. Камянець-Подільський: Аксіома, 2011. С. 190–195. 12. Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах . Волгоград : Перемена, 2001. 494 с. 13. Красных В. В. От концепта к тексту и обратно. Вестник Московского университета. Филология 1. Москва, 1998. С. 53–70.
Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г Лузина. М. : МГУ, 1996. 245 с. 15. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка. Известия РАН. Серия литературы и языка 1. Москва, 1993. С. 3–9.
Маслова В. А. Когнитивная лингвистика. Минск : ТетраСистемс, 2008. 266 с.
Попова З. Д. Стернин И. А.. Очерки по когнитивной лингвистике. Воронеж : Истоки, 2001. 512 с.
Попович А. Проблемы художественного перевода. М. : Высшая школа, 1980. 199 с.
Степанов Ю. С. "Понятие", "концепт", "антиконцепт". Векторные явления в семантике. Концептуальный анализ языка: современные направления исследования: сб. науч. трудов. Калуга : Єйдос, 2007. С. 19−26.
Стокер Б. Граф Дракула / Пер. І.Л. Базилянської. Харків : ВД «ШКОЛА», 2009. 528 с.
Стокер Д. Гол А. Дракула. Повстання мерців Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2010. 461 с.
Шеллі М. Франкенштейн, або Сучасний Прометей / Пер. І. Л. Базилянської. Харків : ВД «ШКОЛА», 2009. 528 с.
Kövesces Z. Metaphor and Emotion: Language, Culture, and Body in Human Feeling. Cambridge : Cambridge University Press, 2000. 223 p.
Steen G. Genre between humanities and sciences. Bi-Directionality in the Cognitive Sciences: Avenues, Challenges and Limitations VIII. 2011. P. 21–42.
Stocker B. Dracula. URL: http://www.literature.org/authors/stoker-bram/dracula/
D. Stocker, A. Holt. Dracula. URL : http://www.mytouristplaces.com/?p=211279
Shelly M. Frankeinstein or the Modern Prometheus. URL: http://www.literature.org/authors/shelley-mary/frankenstein/
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
