Рольова гра як один з активних методів навчання іноземної мови

Автор(и)

  • Наталія Годованець
  • Вікторія Леган

DOI:

https://doi.org/10.24144/2617-3921.2019.17.223-230

Ключові слова:

активні методи навчання, ситуація, рольова гра, студент, іншомовна компетенція

Анотація

Анотація. У статті розглянуто рольову гру як один із методів
активного навчання іноземній мові. Проаналізовано класифікації та моделі
методів навчання, а також описано сучасні технології навчання. Зі статті
стає зрозумілим, що перевагою активного навчання є використання
попереднього досвіду, нові перспективи,відкритість по відношенню до
результатів навчання та взаємопідтримка і взаємонавчання. Саме рольова
гра як групова форма навчання, у процесі якої використовується рольова
структура ведення заняття, тобто набір ролей, які регламентують
діяльність і поведінку студентів- відіграє важливу роль в активізації
навчально-виховного процесу пізнавально-оцінювальної та практичної
діяльності учасників заняття. Саме цей активний метод ставить їх у
ситуацію, що включає ті ж обмеження, мотивацію, що існують у реальному
світі.

##submission.downloads##

Номер

№ 17 (2019): СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ З ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).