Дискурс «розуму» в британському постпостмодерністському романі: між свідомістю й фізіологією тіла
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2019.17.203-211Ключові слова:
постпостмодернізм, сучасний британський роман, розум, аутизм, мислення, тіло.Анотація
Анотація. У статті окреслено дискурс розуму як чинник
постпостмодерністського британського роману. Проаналізовано специфіку
мислення персонажів романів, у яких головні герої наділені особливим
«ресурсом розуму», що дає можливість уникати соціальної напруженості,
конфліктів і бачити світ у єдності біофізичних і соціально-психологічних
процесів і феноменів. Доведено, що в британському літературному
постпостмодернізмі важливе значення відіграє реактуалізація філософських
ідей Геґеля та Дж. Локка. Досліджено, що унікальні розумові здібності
персонажів дають можливість сприймати зовнішню реальність в одивнений
спосіб. Специфіка світосприйняття протагоністів дає підстави говорити
про експлікацію в сучасному британському романному дискурсі філософії
нового гуманізму. Визначено кореляції між простором тілесності та розумом у постпостмодерністському романі 2000-2010-х рр.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
