Аргументаційна роль емоційно-експресивної лексики у промовах історичних осіб твору Т. Лівія „Історія” (на матеріалі промов І-ї декади твору)

Автор(и)

  • Емілія Швед
  • Оксанa Дацьо

DOI:

https://doi.org/10.24144/2617-3921.2019.17.146-153

Ключові слова:

риторика, стилістичні особливості, давній Рим, Тіт Лівій, його твір "Історія" (промови твору), аргументаційна роль емоційно-експресивної лексики.

Анотація

Стаття присвячена аналізу лексичних ресурсів промов
історичних осіб твору Т.Лівія "Історія" з точки зору їх
емоційно-експресивного забарвлення як одного із факторів пізнання ідеї
твору та засобу аргументації. Дослідження засвідчує наявність
органічного зв'язку між емоційним та експресивним: важливим засобом у
лінгвостилістиці тексту є нейтральна лексика, що денейтралізується під
впливом контексту та отримує додаткові емоційно-експресивні відтінки .
Часто денейтралізація відбувається у результаті поєднання нейтральної
лексики з пейоративними лексемами чи їх метафоризації. Лексика з
позитивним відтінком емоційності супроводжує у промовах високий стиль.
Багата та різноманітна щодо своєї функціональності і пейоративна
лексика промов. Отже, емоціоно-експресивні засоби лексики, виконуючи
естетичну функцію, служать у досліджуваних промовах важливим засобом
аргументації, а їх дослідження сприяє пізнанню ідеї твору та допомагає
детальніше дослідити ідіостиль автора

##submission.downloads##