Deutsche Wortbildung von der Lautnachahmung der Tiere und Vögel
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2019.17.51-59Ключові слова:
ономатопоетика, словниковий склад, вид словотворення, звуки, позамовне звучання.Анотація
Особливий шлях розвитку словника – це утворення
звуконаслідувальних слів, а також слів, побудованих на основі наслідування
звуків, так чи інакше зв'язаних з даними явищами. Звуконаслідування – це
звуковідтворення, або ономатопея – звук, імітація реальних явищ.
Об’єктивною основою ономатопеї у будь-якій мові світу є позамовне
звучання. В основі ономатопів та їх похідних лежить наслідування людиною
тих чи інших звуків живої та неживої природи в результаті пізнання нею
навколишнього світу. Ономатопи – це самостійні слова, які є основою для
словотворення інших частин мови. Найближчими похідними від ономатопів
52
є звуконаслідувальні дієслова. У даній статті досліджуються
ономатопоетичні дієслова та іменники, утворені від звуконаслідування
тварин і птахів. Ця лексика має спільну ознаку за звучанням, тобто вона
утворена шляхом наслідування людиною звуків тварин та птахів. Вивчення
цієї лексики має велике значення для дослідження німецького словотворення.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
