Етапи асиміляції запозичених слів у мові-реципієнті: теоретичні аспекти проблеми
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2019.17.33-40Ключові слова:
мовні контакти, іншомовне слово, процес запозичення, адаптація, фонетичне засвоєння, укорінення, прототип.Анотація
Анотація. Стаття присвячена проблематиці засвоєння слів
іншомовного походження лексичною системою мови-реципієнта. Метою
статті є подання огляду лінгвістичної літератури, що пов’язана з
дослідженням особливостей асиміляції запозичених лексем. Актуальність
даної проблематики полягає в тому, що для сучасних мов невирішеною
залишається проблема нормалізації та адаптації запозичень у мові-
реципієнті. Відсутність чітких та уніфікованих норм щодо передачі
матеріальної форми запозичених апелятивів призводить до зростання
варіативності передачі нових лексем з різних мов. Особливо актуальним це є
сьогодні, коли українська мова вступає у прямі, безпосередні контакти з
багатьма мовами світу.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
