Interdisciplinary approach to cross-language and cross-cultural communication studies

Автор(и)

  • Myroslava Fabian

DOI:

https://doi.org/10.24144/2617-3921.2019.17.9-16

Ключові слова:

глобалізація, мова, культура, міжмовна та міжкультурна комунікація, вербальне й невербальне спілкування, поведінка, стратегі

Анотація

Анотація. Стаття торкається актуальних проблем, пов’язаних із
необхідністю застосування міждисциплінарного підходу до вивчення
міжмовної та міжкультурної комунікації. Особливої актуальності ця тема
набуває в епоху глобалізації. В статті розглянуто зміст термінів на
позначення мови, культури, міжмовної та міжкультурної комунікації,
їхнього взаємозв’язку і особливостей застосування в усіх сферах людської
діяльності. Окрему увагу приділено типам спілкування та їхній специфіці.
Вказано на необхідність при вивченні міжмовної та міжкультурної
комунікації спиратися на досягнення різноманітних наук, щоб не лише
подавати аналіз і вказувати на її характеристики, але й виробити
ефективні комунікативні стратегії та рекомендації щодо їхнього успішного
застосування на практиці.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-01

Номер

№ 17 (2019): СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ З ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).