ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЗАСВОЄННЯ ЛЕКСИЧНИХ МАДЯРИЗМІВ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ

Автор(и)

  • P Лизанець

DOI:

https://doi.org/10.24144/2617-3921.2017.15.%25p

Анотація

The paper deals with oral and written ways of Hungarian words’ learning by the
Ukrainian population of Transcarpathia. The former was the main one, because the
Hungarians had been for many years in close and direct contacts with the Ukrainian
(Rusyn) population of Transcarpathia. To the second type of borrowings also belong the
Hungarian words learned in the process of official communication, army service,
schooling, business, but instead of being assimilated they became archaic. Even less
lexemes mostly through legal documents, folklore tales and songs penetrated the
language of the Ukrainians, e.g. босорканя (boszorkány) “відьма”, “баба-яга”,
шаркань (sárkány) “дракон “ та інші. Four stages of evolutional Hungarian words’
learning by the Ukrainian population of Transcarpathia have also been focused on.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-01-01

Номер

№ 15 (2017): СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ З ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).